Харків – красиве, сучасне, незламне місто. Попри теперішні події, воно стоїть, намагається розвиватися, жити, цвісти. Ми підібрали добірку красивих віршів про Харків, які описують його красу та незалежність.
Вірші про Харків українською мовою
Багато людей писали вірші про славне місто Харків. Це і видатні діячі, і прості люди – місцеві жителі. У кожному слові вкладена частинка любові та теплих почуттів до своєї маленької Батьківщини.
Мій Харкове, омріяний роками,
Осяяний легендами віків,
Твоє ім'я витає поміж нами
Ще від славетних прадідів-дідів.
В тобі козацька мужність та відвага
Соколиків – завзятих вояків,
Та стійкість духу й трудова наснага
Заводів непохитних трударів.
Люблю тебе, мій Харкове зелений,
Завжди яскравий, наче оксамит.
Завжди сучасний ти в своїх теренах,
Та мирний в тяжкий час Вкраїнських літ.
В тобі завжди є місце і для мене,
І для мільйона молодих сердець,
Що прагнуть, аби тут найкращі гени
Небесний наш поєднував митець.
Для миру, добра , та любови
Наш Харків піднісся здавна.
Завжди трудовий, науковий
Красивий, як втіха-весна.
Над Лопанню тихиї зорі
Вставали і вишні цвіли.
Квартали твої неозорі
У степ слобожанський вросли
На пагорбах зручно осіли.
На Лисій, Холодній горі.
І де, Журавлеськиї схіли
Чудові любої пори.
До себе зове і в негоду
Сумська - мирний наш Колізей.
А скільки знаменних заводів
Від Конного до ХТЗ.
Неначе дзвінки передзвони
Лунають, як пісні п’янки,
То йдуть харків’янки-мадонни
Красиві, тендітни, струнки.
Від парків зелене намисто.
Від захвату серце співа.
Наш Харків, замріяне місто,
У тебе душа трудова. (Бебешко В.С.)
О, місто славетне, Харків!
Величне удень, загадкове в імлі.
В асфальті проспектів і зелені парків
Для нас найкраще на землі.
Хай інколи доля закине далеко
В заморські краї, що й не бачив, не чув,
Мій Харків, завжди ти єдиний у серці,
На крилах надії до тебе лечу.
Піду по Сумській, завітаю до саду,
Повітрям твоїм до нестями нап'юсь,
Відчую в душі благодать і відраду,
Коли Кобзарю низько в пояс вклонюсь. (Петрова О.)
Могутнє місто – Харків рідний,
Живим будь тисячі століть!
Хай небосхил твій буде мирним,
Наповни щастям кожну мить!
Нехай зростає покоління
Великих вчених, хазяїв,
Щоб кожен з них своє натхнення
Тобі одному присвятив!
Будуй новітні хмарочоси,
Свій благоустрій відновляй!
Нехай в садах жевріють роси!
Ти нас на краще надихай!
Хай багатіє Харківщина!
Достаток краю – то мета.
У нас єдина Батьківщина
І іншої для нас нема!
Харків – моє рідне місто. Я так багато про тебе не знаю. Так мало, що хочеться влізти До твого безглуздого раю. Я бачу історії безліч. В твоїх вже не вічних спорудах, І мене охоплює розпач, Через те, що в них вже я не буду. Ми блукаємо стежками міста, Не зважаючи на перешкоди. Ми шукаємо де нам присісти, Не важлива нам харківська мода. Харків до нас промовляє, Тим, що в інших ти не побачиш. І сльозами він нас омиває, Я щаслива, що ти вже не плачеш. Старовинні споруди, театри,. Їх ніхто вже не памятає, Семінари, музеї, контракти. І багато чого ще не знає. Тиша вечірня спадає. Думки мої бешкетують. Я ще багато не знаю Що нам це місто дарує. (Вілінська О.)
Вірші про Харків під час війни
Війна внесла свої корективи, тому навіть в поезії з’явилися слова розпачу та болю за рідне місто.
Ти сильний, мій Харкове, сильний,
Бо в тебе козацька душа,
Незламна, гартована, вільна,
Яку не зламає війна!
Мерзенна пітьма наступала,
Щоб знищити сяйво твоє́,
Палила вогнем, розпинала,
Та тільки зміцнила тебе!
Народ підійнявся на битву,
Щоб крила твої вберегти!
Читає матуся молитву
І поруч – щасливі сини!
І ти підіймеш свої крила,
Заквітнеш, відродишся знов,
Ти сильний, мій Харкове, сильний
Пітьмі не здолати любов!
ХАРКІВ
О Боже! Харків у війні,
воєнний Харків це жахіття,
мільйони тут людей жили,
воєнний Харків: небо чисте.
Мій Харків, милий, рідне місто,
місто страждань і боротьби,
ми відбудуємо все, чуєш,
щоб наші діти тут жили.
В тобі незламність є і сила,
ти приклад став для багатьох,
тобі присвоєно героя,
в тобі творилося добро.
Вставай з колін, вже досить болю,
не треба більше нам страждань,
найкраще місто сили й волі,
нове життя розпочинай.
Наступний вірш написаний місцевою жителькою із Харкова – 8-річною дівчинкою Меланією, яка мріє, щоб скоріше закінчилась війна.
Коли закінчиться війна,
Ми дружно підемо до школи.
Відкриє двері нам вона,
Неначе не було війни ніколи.
Ми скучили за партою і класом,
За переживаннями у дошки,
І гарним виглядом з вікна,
Коли відволікаємося трошки.
Зустрінем друзів ми своїх,
І вчительку найкращу нашу,
І радісно обіймемо ми всіх,
Хто зберігає школу нашу.
"Мир – найкраще, що є в світі", — бабця так казала.
Та коли я був маленьким, розумів дуже мало…
Мені гратися й стрибати, як усім хотілось…
Вчитись, бігати, любити прагнули всі діти…
Та в мить усе скінчилось: сміх, ігри надворі…
Почалась війна – сказали…Кулаком стала долоня!
Люди – люди, схаменіться! Не робіть жахіття!
Хай живе моя країна, тихо, мирно вчиться…
Любить хай, плекає мову!
Об’єднаймось, люди!
Ми ж усі так само прагнем щастя і спокою.
"Мир - найкраще, що є в світі", — бабця говорила…
Хай же мир скоріш настане, мрія ця здійсниться!
І не злічити сліз з очей моїх...Я плакав.
Мій величезний страх кудись подівся. Просто вщух.
Тримається рідний мій Харків!
Залізних нема куполів.
І кожного дня він відхаркує
Із кров'ю зненависть і гнів.
З тривогою в місті чекають
Прильоту залізних пташок
Коли ж вони спів починають,
Нема вже хороших думок.
І місто звикає до всякого, -
"Сусід" уже зовсім здурів.
І ми споряджаєм з "подякою"
Своїх вогнеликих послів.
І як себе вести з безумцем,
Бо він не сприймає вже слів, -
Який ще тут доказ, презумпція, -
Бо той вже вкінець одурів.
І поки пташки прилітають,
Спокою нема ні на час.
І місто пташок посилає
У слід "кораблю" кожний раз.
І місто страждальне бажає
Поставить надійний замок
Такий, щоб ніяка вже зграя
Не влізла до нас, не дай Бог.
Ні щастя, ні долі щоденно
Не зичим "сусідам" таким.
До них, - ні жалю, ні прощення
Нема, - і мабуть, навіки.
Ці вірші про незламний Харків стали символом боротьби та сили народу, криком душі тих, хто всім серцем любить своє місто.
Український поет та письменник Сергій Жадан згадував Харків у віршах неодноразово.
Я залишаю це дивне місто, місто прощених і прокажених, яке тримає – впевнено й міцно робочі долоні в глибоких кишенях. В якому ніколи не сплять чорнороби, в яке прибувають нічні експреси, в якому про успіхи та хвороби вичитуєш із ранкової преси. Я забуваю цю дивну жінку, забуваю її мовчанку, мов недочитану сторінку починаю читати спочатку. Ніби знову вчусь писати, вчу абетку – веселу й співочу, знаючи, що мої адресати нічого від мене давно не хочуть. Хай на світанку його передмістя озвуться за мною фабричним гулом, хай я, подібно до палого листя, залишусь для когось печальним минулим. Хай по мені не залишиться сліду, хай не залишиться жодного жалю – я так чи інакше з нього вже їду, я ось його уже залишаю. І жінка ця хай навчається жити, так, ніби завжди жила без мене, хай не спиняються літні пружини, нагріваючи небо зелене, хай працюють державні контори, хай не запізнюються трамваї, хай будуть відчиненими коридори, в яких вона мене забуває. Я забуватиму його ріки, буду заплющувати повіки, буду зчитувати плакати, я буду чекати, я вмію чекати. Тож хай все забудеться – я не проти. В її листах стільки турботи, стільки любові, стільки отрути. І спробуй її після цього забути.
Вірші про Харків для дітей
Добірка віршів про Харків для дітей включає:
1. Харків мій – ти місто мрій,
У садочку, край доріг,
Кожна стежка веде в світ,
Де живе дитячий сміх.
2. Студентське місто України,
Слобожанщини перлина,
Перша визначна столиця-
Харків у вогнях іскриться!
3. Козак Харько, що Харків заснував,
Всіх ворогів завжди в страху тримав.
І пам’ятник на площі височить,
І бронзою на сонці він блищить!
4. В сутінках вечірніх харківські фонтани,
І стрибає струмінь, і цвітуть каштани,
Музика і світло всіх навкруг чарують
І на площі гості зовсім не нудьгують.
5. Харківські фонтану падають зі схилу,
В парк Шевченка зранку я зайти хотіло
І помилуватись на оцю красу,
Спомин із дитинства в серці я несу!
6. Харків, то велике місто,
Ти побачиш особисто,
Свободи площа величезна,
Вокзал красивий та старезний.
Та символ міста, то струмок дзеркальний,
У пломенях блищить він ідеально.
Ці короткі поетичні твори дуже легко вивчити напам’ять. Можна навіть скласти свій вірш про Харків, використовуючи опис краси містечка, його особливість та унікальність.
Сучасні вірші про Харків – це щира любов до міста, висловлена у словах. У них відчувається і тепло почуттів, і біль за все, що доводиться переживати зараз. Поезія стає способом виговоритися, поділитися тим, що лежить на серці й болить.
